Виховний захід
"Громадянськість в кожному з нас"
Мета: ознайомити учнів із історією України, розширити і поглибити поняття громадянськості,
розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином, патріотом.
Обладнання: карта України,
символи, Конституція, Акт
проголошення незалежності, розгортка
«Хроніка України»; на столі –
вишитий рушник, гілка калини,
колоски, барвінок, чорнобривці.
Хід уроку
Вчитель. Щасливі ми, що народилися в такій чудовій,
мальовничій землі – в нашій славній
Україні! Тут жили наші діти і
прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої
давнини. Материнський образ України встає
з полинових
степів і глибинної чорноземної; як барва зоріє
із зажури поліських озер, що
чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно
на повен зріст
і карпатських
верховин. Нема життя без
України, бо Україна – це мати, яку не
вибирають, бо Україна – це доля,
яка випадає раз на віку, бо Україна – це після, яка вічна на цій землі.
Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого
було досить лиха…З ХV століття, з часів Козаччини, почалася
національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але
шлях до незалежності був тяжкий і тернистий.
Дівчина-українка.
Я – Україна, я –
страдниця – мати,
Яка споконвіку
була у ярмі
Турецькім, російськім…
Та всіх не
назвати,
Бо зайди є різні,
а муки – одні.
Не тільки чужинці
мене шматували,
Були і свої в нас
жорстокі тирани.
Вони давали укази
й закони,
Тому і загинуло
всіх нас на мільйони.
Немов маля, що в
муках народилось,
У долі, радості і різних
неладах, -
Так я з неволі
відродилась
І намагаюся стояти
на ногах.
Ще зовсім молода
та непокірна,
А на чолі –
блакитно-жовтий стяг,
Прошу мені служити
вірно,
Нехай Господь
благословить мій шлях.
Дороги іншої не
треба,
Поки зорить
Чумацький шлях.
Я йду до тебе, йду
до тебе
По золотих твоїх
стежках.
Мені не можна не
любити,
Тобі не можна не
цвісти,
Лиш доти варто в
світі жити,
Поки живеш і
квітнеш ти.
Вчитель. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала
інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже
добро близьких і далеких сусідів.
Відомий французький учений Й.Г. Коль, у 1841р. писав: «Немає найменшого
сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна
стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є
нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта
поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то
завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну
українську державу».
І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української
республіки прийняла важливий документ – Декларацію про державний суверенітет
України. Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави,
відчутним рушієм у боротьбі за волю.
А що вам відомо з уроків історії про декларацію, суверенітет?
Учень. Декларація – це офіційне проголошення державою, партією основних принципів, а також
документ, у якому їх викладено.
Учениця. Суверенітет – це незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і
зовнішні справи, без втручання в них будь-якої
іншої держави.
Вчитель. Так, Україна здобула волю і незалежність.
Перед усім світом постала держава з давньою
славною історією,
оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою,
чесними, працьовитими, миролюбними людьми
– українським народом. І сьогодні хочеться сказати словами відомого прикарпатського поета
Степана Пушика: «…Є на світі Україна! Не
грудка, а земля з народом є!». А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно пролита
кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у перемогу, і тих,
хто вірив у воскресіння. 16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу
великим і пам’ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був
наповнений демократичними змінами і перетвореннями, про які ми зараз
поговоримо, розглядаючи хронічку України.
Учень. 24 серпня 1991 року назавжди залишиться пам’ятним днем. У цей день проголошено Акт про незалежність У країни. Акт проголошення незалежності
завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї
суверенної держави. А 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт
проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення.
Учень. 1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти проекту Конституції України.
Учениця. 1994 рік. Україна відзначає 180-ту річницю з дня
народження славного сина Тараса Шевченка.
У цьому
ж році відбулися
вибори до Верховної, обласних, районних, селищних
і сільських рад. А
у вересні затверджена
Конституційна комісія.
Учень. 1995 рік. Україна відзначає 400-річчя
з дня народження
славного гетьмана Богдана Хмельницького. Протягом
цього року йде
широке обговорення
проекту Конституції України.
Учениця. 1996 рік. 28 червня Верховна
Рада України прийняла
Основний закон –
Конституцію України. Цей день став національним святом. У цьому році також
затверджено українську грошову одиницю – гривню.
Учень. 1997 рік. Україна відзначає першу річницю Конституції України.
Учениця. 1998 рік. Вибори до Верховної Ради України.
Учень. 1999 рік. Вибори Президента України. Обрано Леоніда Кучму.
Учениця. 2000 рік. 16 квітня відбувся Всеукраїнський
референдум, який засвідчив, що українці
вміють зробити правильний вибір. 16 липня Україна відзначає 10-ту річницю з дня прийняття Декларації
про державний суверенітет
України.
Учень. 2004 рік. Українці проявляють свою активну позицію на майдані під час Помаранчевої революції,
захищаючи свої
права та інтереси, успадковуючи це
від своїх пращурів – козаків.
Учениця. 2011 рік. Україна святкує 20 річний ювілей.
Учень. 2014. Рішучість і послідовність, завзяття
і наснага українського народу, що відстоює інтереси свої країни на майдані
Незалежності. Слава «Небесній сотні».
Слава! Слава! Слава!
Учениця. 2015 рік. Україна святкує 420-річчя славетного гетьмана Богдана Хмельницького.
Вчитель. Звісно ж, ми згадати
лише деякі важливі події із життя молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо
сказати: так, є незалежна Українська держава зі своєю
землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною
мовою, традиціями і
культурою, і, нарешті, із своїм Основним
законом – Конституцією..
Бесіда з учнями про символи України.
- Що ви знаєте про державні символи України?
- У статті 20 Конституції України записано, що Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. Але, крім державних символів, Україна має ще й народні символи. Скажіть, які народні символи знаменують Україну?
Вчитель. Україна в мирному оточенні сусідів змогла вступити у третє тисячоліття як
цивілізована й багата країна. Великі і складні завдання покладаються сьогодні
на кожного із її громадян. А громадяни України – це ти і я. Якісно нову державу
як захисника інтересів громадян можуть створити нові громадяни. Бо людина не
може змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість,
якщо не стане людянішою, відповідальнішою. А що треба робити вам, щоб відчути, що ви
патріоти, громадяни, що
також берете участь у розбудові своєї держави? (Відповіді учнів).
Вчитель. Діти, від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України. А любити її – це значить працювати в їм’я її рідної землі. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність
України дає можливість стати справжнім
господарем своєї
землі, а для того щоб ним стати, потрібно, найперше, любити землю,
віддати їй розум, серце, душу. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні: Україна стає на шлях реформування економіки, тяжіє до євроінтеграції і порозуміння із європейським цивілізованим світом. Чим більше буде зроблено для розбудови сьогодні, тим краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як
сказано в Біблії, «…хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить,
тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє
своїм розумом, своїми руками і
серцями.
1-й учень.
Не розчаровуйтесь
в Україні.
Немає єдності у
нас,
То наша головна
провина
За весь неволі
довгий час.
Не розчаровуйтесь
в Україні,
А розумій її
печаль.
Що робиш ти для
неї нині –
У себе спершу
запитай.
2-й учень.
Не розчаровуйтесь
в Україні
Вона – свята, а
грішні – ми.
В її недолі часто
винні
Її ж бо дочки і
сини.
Не розчаровуйтесь
в Україні,
Ідеї волі певним
будь,
Бо тільки той є
справжнім сином,
Хто
вміє неньки біль збагнуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар